Йде осінь і гуляти кожного дня десь і подорожувати вже не вийде, сидіння вдома - це для мене ад сущий. В ті рідкі моменти коли дітки бавляться гарно, я стараюся щось зробити їсти на кухні, в інший час вони повністю вимагають моєї уваги і присутності, бо сваряться і б.ться за кожну дрібницю і за кожну іграшку і я вже цього не витримую! Тому я вирішила спробувати почати ходити в садочок. Основна моя умова - це те, що вони - мої найкращі дітки - Меля і Тійко - повинні бути в одній групі. Тому державний садочок відпав однозначно і безповоротно. Ми вирішили спробувати приватний ФастракКідс. Він нам підійшов по місцю розположенню, умовах оплати (за день, а не за місяць), сумі (дають знижку для двох діток), компанії (туди ходить наша сусідка Яринка). Ну і також було кілька передумов, які мене переконали, що діти мої готові до садочка. А саме - на сімейному дні в Тараса на роботі, Матвійко цілий час провів з аніматорками не звертаючи жодної уваги на те де мама і тато. Меланка гарно і з задоволенням лишалася з Матвійком, коли ми йшли на якісь заняття чи розвивалки, вона сама хотіла до дітей, особливо після місяця в Дрогобичі, де вони дітей бачили раз на тиждень :)
Перший тиждень (точніше 3 дні пройшли на ура). Дітки з радістю бігли в групу, забувавши попрощатися. В третій денб виявили бажання лягти спати з іншими дітками і лишилися на цілий день. Далі були вихідні і в понеділок Меля уже зрозуміла чим той садочок пахне. КОли прощалася з мамою, то була дуже сумна, нижня губка тряслася
Немає коментарів:
Дописати коментар