Думки про садочок.

Йде осінь і гуляти кожного дня десь і подорожувати вже не вийде, сидіння вдома - це для мене ад сущий. В ті рідкі моменти коли дітки бавляться гарно, я стараюся щось зробити їсти на кухні, в інший час вони повністю вимагають моєї уваги і присутності, бо сваряться і б.ться за кожну дрібницю і за кожну іграшку і я вже цього не витримую! Тому я вирішила спробувати почати ходити в садочок. Основна моя умова - це те, що вони - мої найкращі дітки - Меля і Тійко - повинні бути в одній групі. Тому державний садочок відпав однозначно і безповоротно. Ми вирішили спробувати приватний ФастракКідс. Він нам підійшов по місцю розположенню, умовах оплати (за день, а не за місяць), сумі (дають знижку для двох діток), компанії (туди ходить наша сусідка Яринка). Ну і також було кілька передумов, які мене переконали, що діти мої готові до садочка. А саме - на сімейному дні в Тараса на роботі, Матвійко цілий час провів з аніматорками не звертаючи жодної уваги на те де мама і тато. Меланка гарно і з задоволенням лишалася з Матвійком, коли ми йшли на якісь заняття чи розвивалки, вона сама хотіла до дітей, особливо після місяця в Дрогобичі, де вони дітей бачили раз на тиждень :)
Перший тиждень (точніше 3 дні пройшли на ура). Дітки з радістю бігли в групу, забувавши попрощатися. В третій денб виявили бажання лягти спати з іншими дітками і лишилися на цілий день. Далі були вихідні і в понеділок Меля уже зрозуміла чим той садочок пахне. КОли прощалася з мамою, то була дуже сумна, нижня губка тряслася

Меланці два і два

Меланка як на свій вік вже зробилася дуже свідома, самостійна і розумна. Вона багато говорить, легко складає речення 3-5 слів. Правда обрізає початки слів. В неї добре виходять короткі слова, і закінчення довгих :) себе Мельою почала називати десь 2-2,1. Ми також почали її так називати. Так що в нас тепер рідко Меланка і майже завжди Меля.
Ось трошки з її лексикону:
адин - 1
мая мама - моя мама
тій - Матвій
тіко - Матвійко
клий - відкрий, закрий
подюй - погодуй
тай - читай
котя ай-ляля - співати колискову про котика
ляля пачє - ляля плаче
дєм пати - йдем спати
чок - рушничок, їжачок і ще багато слів які на чок закінчуються 60
рахує меланка - динь, дя, динь, дя (1,2,1,2)

Почала любити книжечки. Особливо недовгі і веселі віршики. До того читання книжечки в нас заключалося в розгляданні малюнків і називанні предметів.
Меля дуже гарно відчуває музику і ритм і танцює, крутить дупкою в різні сторони швидко під швидку музику і повільно з ноги на ногу під повільну. В неї виходить дуже гарно і злагоджено.
Ще деколи смішно пробує повторяти за мною пісеньки або окремі слова з пісеньок. і щось там собі підспівує. Так гарно, так приємно!

Про настрій і істерики.
Істерики Меланки - то моя болюча тема. Рівно в два почалися в нас різкі перепади настрою, особливо коли вже втомлена і щось не по її, то на дитину тяжко дивитися. Вона собою кидає, тріпається, бється об підлогу і таке всяке. воно не виглядало просто на капризи дитини, не виглядало на криз уякогось там віку. Особливе загострення було під час поїздки у Грузію. Тому я вирішила піти до гомеопата. Дуже відтягнувся момент коли ми змогли почати пити лікарство Тарентула 1000 в водному розведенні(3 горошки на 150мл води) пили два тижні по чайній ложці, якраз в 2 і 2. через тиждень після того почав бути помітний ефект. Тепер ми лягаємо спати без істерик майже кожного дня, і навіть протягом дня коли щось не так то з дитиною можна поговорити і щось їй пояснити і навіть в половині випадків вона може заспокоїтися і переключитися. Це велике досягнення! І плюс настрій. Вона постійно весела, життєрадісна дівчинка, яка дає мені сили  і наснагу далі щось вкладати у неї а не розклеїтися як тряпочка. Дуууже любить обніматися і цьоматися. Дуже прив'язана до мами. Навіть якщо мама "обідить", а нікого іншого нема вдома щоб пожалітися, то покрутиться і прийде плакати все одно на мамине плече :) Дуже смішно загинає нижню губку коли починає плакати, мені в такі моменти завжди смішно.
передісторія - в рік і 8  коли в меланки теж постійно були плачі і зависання на циці ми також ходили до гомеопата і пили ту ж тарентулу. Тоді ми її попили може ж тиждень, я не побачила ефекту і ми лишилися того ровера. а через якийсь час після того вона стала поправлятися. З нею стало легко домовитися. Мені ніхто так і не повірив що то від гомеопатії - всі дружно вирішили, що вона просто переросла. Я ж все таки списувала на гомеопатію. І тепер коли ситуація з віддаленим ефектом повторилася, я вже точно впевнена,що вона таким чином просто діє на нашу дівчинку.

знайшла загублені записи

Про Матвійка багато не писала і почала робити це з 8-ого місяця. На робочому столі в файликах просто зберігала деякі нотатки. І от зовсім випадково в архівних папках ноутбука виявила їх. Одразу ж побігла копіювати сюди, аби більше не губилися :)